Законом № 466 , що вступив в силу з 23 травня 2020 року передбачено низку змін та встановлені нові санкції:
За несвоєчасну реєстрацію податкових накладних
- у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);
- у розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2).
За окремі порушення у сфері адміністрування податків
- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах — до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків — до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків — до 2040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об'єктів нерухомості (новий штраф) — до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів — до 4080 грн).
- скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);
- скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
За порушення правил звітування про КІК, норма вступає в силу за 01 січня 2021 року
- за неподання контролюючою особою звіту про КІК — 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року;
- несвоєчасне подання звіту — 1 прожитковий мінімум для працездатної особи (надалі —прожитковий мінімум) за кожен день неподання, але не більше 50 прожиткових мінімумів;
- за невідображення у звіті інформації стосовно наявних КІК -3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображеного у Звіті, але не більше 1000 прожиткових мінімумів;
- неподання або подання не у повному обсязі документації з ТЦУ, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу — 3 % від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копій первинних документів, але не більше 1000 прожиткових мінімумів;
- неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 прожиткових мінімумів.
Основні аспекти відповідальності
- обов'язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;
- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізособами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);
- визначення обставин, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);
- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50% у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність;
- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
- визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);
- визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
Набрали чинності підстави для позапланових перевірок
- Неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом;
- Отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік;
- Також контролюючий орган матиме право провести документальну позапланову перевірку у разі, якщо після проведення планової або позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводитиметься виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки. Ця норма вступить в силу з 01 липня 2020 року;
- З 01 січня 2021 року документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами ППР. Але у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводитиметься виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Автор матеріалу: Оксани Кочмарська, Керуючий партнер, Директор Accounting HUB