Accounting HUB - News

Нова епоха в оподаткуванні: 1210. Звітуватися чи ліквідувати КІК?

Insights

Жоден Закон останнім часом не здійснив скільки галасу, обговорень та суперечок, як нашумілий Законопроект 1210, нині Закон 466-ХІ, опублікований 22.05.2020 в «Голосі України».
Та не без причини ж, бо Закон запроваджує нову епоху в оподаткуванні операцій з нерезидентами та імплементації плану BEPS, і стосується також оподаткування ПДВ, податку на прибуток, податку на репатріацію, ПДФО, ФОПів, відповідальності та штрафів.
Законом запроваджуються міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).

Основним нововведенням Закону є оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній).
Українські фізичні та юридичні особи-резиденти, які володіють часткою в іноземній компанії або іншим чином здійснюють фактичний контроль над іноземною компанією, зобов’язані щорічно разом з податковою декларацією подавати спеціальний Звіт про КІК і сплачувати в бюджет 18% податку з нерозподіленого прибутку КІК. Якщо податок за КІК сплачує фізична особа, то вона додатково нараховує 1,5 % воєнного збору.
Окремої уваги заслуговують визначення критеріїв володіння, фактичного контролю та КІК-утворень: трастів, фондів та партнерств.
Бо, наприклад, навіть, одна з нижче перерахованих умов дає підстави вважати, що особа здійснює суттєвий або вирішальний вплив на рішення юридичної особи щодо укладання угод розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу:
·        надання зобов'язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
·        ведення перемовин щодо укладання правочинів та узгодження суттєвих умов таких правочинів;
·        наявність довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік;
·        здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками та ін.
Звітність щодо КІК подається резидентами-контролерами у будь-якому випадку, але існує певний перелік умов, при яких податок не сплачується, наприклад: якщо дохід від всіх КІК на рік не перевищує 2 млн. євро.
Також резиденти України будуть зобов’язані окремо повідомляти податкову про набуття або відчуження частки в іноземній компанії, якщо в результаті таких дій особа стає або перестає бути контролюючою особою, а також повідомляти про заснування або ліквідацію іноземних компаній.

Норма вступає в силу за 01 січня 2021 року, перша звітність подається за 2021 рік.
Законом встановлені жорсткі санкції для контролюючої особи за порушення правил звітування про КІК:

·        за неподання контролюючою особою звіту про КІК - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року;

·        несвоєчасне подання звіту - 1 прожитковий мінімум для працездатної особи (надалі-прожитковий мінімум) за кожен день неподання, але не більше 50 прожиткових мінімумів;

·        за невідображення у звіті інформації  стосовно наявних КІК -3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображеного у Звіті, але не більше 1000 прожиткових мінімумів;

·        неподання або подання не у повному обсязі документації з ТЦУ, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу - 3 % від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копій первинних документів, але не більше 1000 прожиткових мінімумів;

·        неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 прожиткових мінімумів.
Нормами передбачена можливість уникнути застосування правил та звітності КІК шляхом ліквідації КІК, якщо рішення про ліквідацію прийняте до 30 червня 2020 року та ліквідацію завершено до 31 грудня 2020 року, або шляхом добровільного визнання іноземної компанії податковим резидентом України. Іноземна компанія, яка скористається такою можливістю, зможе уникнути застосування до неї правил КІК.
Норм та нюансів дуже багато, як і багато питань потребують відповідей в розрізі кожного окремого бізнесу. А от часу  на прийняття рішення щодо ліквідації КІК, зовсім обмаль, враховуючи дедлайн 30 червня 2020 року.

Тому вихід один-аналізувати та приймати рішення: звітуватися чи ліквідувати КІК?

Автор матеріалу: Оксана Кочмарська, Керуючий партнер, Директор Accounting HUB