Нагадаємо, що в Порядку №100 визначені правила розрахунку середньої зарплати для оплати, а саме, відпусток і компенсації за невикористані відпустки. Через бойові дії, через міграцію населення по території України так і за її межами, через відпустки без збереження зарплати та призупинення дії трудових договорів під час війни були внесені зміни до Порядку №100.
А саме:
Поза дією воєнного стану діє правило: святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Але під час воєнного стану, згідно ч. 6 ст. 6 Закону № 2136, це правило не діє. Нагадаємо, що Закон № 2136 діє тимчасово, тому до п. 7 Порядку № 100 зміни не внесли.
Отже, складаючи наказ про відпустку, і рахуючи середню зарплату, слід пам’ятати – святкових і неробочих днів під час дії воєнного стану немає (ст. 73 КЗпП не діє). Тож, рахуємо з того, що є – усіх календарних днів, без зменшення на свята.
Але також є періоди в розрахунковому періоді, які слід виключити.
Це стосується періодів оплачуваного простою, але не всіх. Якщо простій оплачувався у розмірі 2/3 окладу, цей період виключається з розрахунку відпусткових. А от якщо простій оплачувався у розмірі окладу – підстав для виключення немає.
Пунктом 4 Порядку №100 визначено, що у разі відсутності заробітку у розрахунковому періоді не з вини працівника розрахунки здійснюють виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження враховуються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та інші види премій; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (у тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
А саме:
Поза дією воєнного стану діє правило: святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Але під час воєнного стану, згідно ч. 6 ст. 6 Закону № 2136, це правило не діє. Нагадаємо, що Закон № 2136 діє тимчасово, тому до п. 7 Порядку № 100 зміни не внесли.
Отже, складаючи наказ про відпустку, і рахуючи середню зарплату, слід пам’ятати – святкових і неробочих днів під час дії воєнного стану немає (ст. 73 КЗпП не діє). Тож, рахуємо з того, що є – усіх календарних днів, без зменшення на свята.
Але також є періоди в розрахунковому періоді, які слід виключити.
Це стосується періодів оплачуваного простою, але не всіх. Якщо простій оплачувався у розмірі 2/3 окладу, цей період виключається з розрахунку відпусткових. А от якщо простій оплачувався у розмірі окладу – підстав для виключення немає.
Пунктом 4 Порядку №100 визначено, що у разі відсутності заробітку у розрахунковому періоді не з вини працівника розрахунки здійснюють виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження враховуються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та інші види премій; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (у тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.